Перший вчитель … Скільки хвилювання і трепету чується в цих словах … Не встигли ми й оком змигнути, як наші боязкі першокласники стали більш впевненими другокласниці. Спасибі нашіймилою вчительці за те, що вона доклала всі свої сили для успішної адаптації малюків до школи. Ви, немов осяйний вогник, за яким летять наші пташенята у величезній і поки ще незнайомій Країні Знань. Бажаємо вам невичерпної енергії на роботі, миру і спокою в будинку, здоров’я рідним і близьким, фінансового добробуту! Спасибі, рідна наша!
Сьогодні ми покидаємо школу, залишаючи позаду уроки, зміни, підручники … Ми завжди будемо пам’ятати наших дорогих учителів, але з особливою ніжністю згадуватимемо про першу вчительку. Саме вона навчила нас читати, писати, бути уважними на уроках, завжди добиватися своєї мети, прагнути до кращого результату і гідно приймати поразку. Спасибі за всі ваші зусилля і праці!
Спасибі Вам, дорогий учителю, спасибі за знання, за добрі поради, за вірні відповіді на всі мої запитання, за розуміння і теплоту душі, за щирість і чесність. Завдяки Вам я вірю в себе і невтомно прагну до мрії, я долаю перепони на шляху до освіченості і знаю, що мене чекає успіх. Спасибі Вам, бажаю Вам найбільших можливостей і удач у житті, здоров’я, особистого блага і щастя.
Улюблений наш педагог хочемо сказати Вам величезне спасибі за турботу, настанови, навички і нелегкий педагогічну працю! Тактовнішого, ввічливого, розумного, справедливого, мудрого і доброго вчителя не знайти. Нам з Вами дуже пощастило, спасибі за зусилля і спроби навчити і виховати, за любов до дітей і відданість роботі! Бажаємо Вам тямущих учнів і хороших батьків!
Сердечно дякуємо за все добро, яке Ви зробили для нас! Спасибі, що, незважаючи на всі труднощі, Ви щодня виконуєте свою роботу! Спасибі, вчіть нас уму-розуму, радієте нашим успіхам і підтримуєте в моменти невдач, як найрідніша людина!
Учитель – це дивовижна людина. Немає жодної іншої професії, де співробітник присвячував би всі свої дні іншій родині крім своєї. І адже кожна дитина, яка потрапляє під вашу опіку, автоматично стає вашим. Але час нещадно. І ось ми вже не ті малюки, а дорослі самодостатні люди, які сьогодні залишають шкільну лаву. Нам належить зробити крок на дорогу життя. Але це не означає, що ми викинемо з пам’яті уроки, які ви нам викладали. І частинка вашого тепла завжди буде зігрівати серце кожного з нас, дорогий ви наш учитель. Нам би дуже хотілося, щоб ви стали найщасливішою людиною на землі. Ви заслужили цього. Адже з яким часом важко дається виховання і навчання важких дітей, таких як ми. Навіть у відповідь на наші витівки ви завжди відповідали нам дружбою. Тепер же ми хочемо віддячити вам нашої вдячністю! Не відмовте нам, прийміть наші подячні слова!